Warning: call_user_func_array() expects parameter 1 to be a valid callback, no array or string given in /home/dagdainv/oilcity.dp.ua/www/wp-includes/class-wp-hook.php on line 298

Історія розвитку трубопровідного транспорту нафти i нафтопродуктів в Україні

Розвиток трубопровідного транспорту нафти i нафтопродуктів в Україні тісно пов'язаний з розвитком нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості, а також з можливостями експорту нафти та нафтопродуктів через територію України.

1960 — 1970

Будівництво нафтопроводів в Україні розпочалось у 60-х роках двадцятого століття.

Перший в Україні нафтопровід «Долина — Дрогобич» довжиною 58,4 км був збудований у 1962 році для транспортування нафти на Дрогобицький нафтопереробний завод. Він пов'язаний з введенням в експлуатацію Пiвнiчно-Долинського нафтового родовища. Характерною особливістю цього нафтопроводу є те, що ним транспортується нафта українського походження.

Другий нафтопровід — перша нитка нафтопроводу «Дружба» на дільниці «Мозир — Броди — Ужгород» — був введений в експлуатацію поетапно у 1962 — 1963 роках. На території України його протяжність становила 684 км. Транспортування нафти забезпечували сім нафтоперекачувальних станцій, а у м. Броди було розміщено дільницю наливу нафти на залізничний транспорт. Вхідна проектна потужність нафтопроводу в Україні досягала 17,5 млн. т/рік, вихідна -8,5 млн. т/рік. Нафтопровід призначався для транспортування сумiшi татарської, башкирської та західносибірської нафти на експорт до Угорщини, колишньої Чехословаччини i наливу нафти у м. Броди на залізничний транспорт для експорту через нафтоперевальнi комплекси в містах Одеса та Рені.

1970 — 1980

Другу нитку нафтопроводу «Дружба» довжиною 686,5 км, дiаметром 720 мм всією територією України i сім суміщених з першою ниткою нафтоперекачувальних станцій було збудовано у період з 1970 — 1974 р.р. Із введенням другої нитки загальна вхідна проектна потужність нафтопроводу «Дружба» на території України становила 55,0 млн. т/рік, вихідна — 26,5 млн. т/рiк.

З відкриттям східноукраїнських родовищ нафти (Лелякiвського, Гнiдинцiвського, Прилуцького в Чернiгiвськiй обл.; Качанiвського, Бельського та Рибальського в Полтавській обл.) i з введенням в експлуатацiю Кременчуцького нафтопереробного заводу у 1966 році було збудовано цiлу систему нафтопроводів: «Гнiдинцi — Глинсько — Розбишiвська», «Мала Павлівка — Глинсько-Розбишiвська», «Глинсько-Розбишiвська — Кременчук».

Із збільшенням видобутку нафти з родовищ у Чернiгiвський обл. у 1972 році було збудовано другу нитку нафтопроводу «Гнидинцi — Глинсько — Розбишiвська» дiаметром 377 мм, а також нафтопровід «Кременчук — Херсон» протяжністю 555 км, дiаметром 720 мм. Збільшення потужності з переробки нафти на Кременчуцькому i Херсонському нафтопереробних заводах поставило питання будівництва нафтопроводу «Мiчурiнськ (Тамбовська обл., Росiя) — Кременчук». Цей нафтопровід загальною протяжністю 757 км (у тому числі територією України — 540 км), діаметром 720 мм був збудований у 1974 році. Його проектна потужність 18 млн. т/рік.

Для введення в експлуатацію Лисичанського нафтопереробного заводу наприкiнцi 1975 року був збудований нафтопровід «Тихорецьк — Лисичанськ» дiаметром 720 мм, протяжністю 455 км (в тому числi територією України — 185,5 км). У зв'язку із збільшенням видобутку нафти в Західному Сибіру i необхідністю нарощування експортних можливостей щодо поставок нафти через нафтоперевальні комплекси в містах Одеса та Новоросійськ (Росія), а також відповідною можливістю поставок нафти на Одеський нафтопереробний завод трубопровідним транспортом, у 1977 — 1978 роках було збудовано i введено в експлуатацію нафтопроводи «Самара — Лисичанськ», «Лисичанськ — Кременчук», «Снiгурiвка — Одеса». В той самий час нафтопровід «Тихорецьк — Лисичанськ» було переобладнано для зворотного перекачування нафти з Лисичанська на Тихорецьк i далі в напрямку Новоросійська.

1980 — 1990

У 1985 році введено в експлуатацію другу нитку нафтопроводу «Тихорецьк — Лисичанськ» діаметром 720 мм, протяжністю 185 км територією України. Загальна потужність цих нафтопроводів вiд Лисичанська до Тихорецька з чотирма нафтоперекачувальними станціями (з них — дві на території України) склала 34 млн. т/рiк.

1990 — 2002

З метою диверсифікації поставок нафти на українські нафтопереробні заводи (НПЗ) та розширення транзитних можливостей України у 1993 році було розроблено техніко-економічне обґрунтування будівництва морського нафтоперевалювального комплексу (НПК) — терміналу потужністю 40 млн. т/рік в районі міста Одеса (порт «Южний»), а у 1994 році завершено розробку проекту будівництва першої черги терміналу потужністю 12 млн. т/рік, будівництво якої розпочалося у 1995 році. Одночасно було розпочато будівництво нафтопроводу «Одеса — Броди». Будівництво нафтового терміналу «Південний» завершено у грудні 2001 року, нафтопроводу «Одеса — Броди» — у травні 2002 року.

2002 — наш час

У вересні 2005 року введено в дію першу чергу нафтопроводу «Жулин — Надвірна» на відрізку Долина — Надвірна. Цей нафтопровід, вартістю 200 млн. гривень приєднав шостий — Надвірнянський НПЗ, до трубопровідної системи України. 50% фінансування проекту забезпечено за рахунок приватних інвесторів. Загальна довжина нафтопроводу — 110 км, потужність — 4,3 млн. т/рік. Робота нафтопроводу дає можливість зменшити екологічні ризики шляхом виключення перевезень нафти залізничним транспортом.